Історичне та епідеміологічне значення початку масової вакцинації проти поліомієліту
23 лютого 1954 року у місті Піттсбург (США) розпочалося перше в історії масове клінічне випробування інактивованої поліомієлітної вакцини (IPV), розробленої групою дослідників під керівництвом Джонаса Солка. Ця подія стала відправною точкою у створенні глобальної системи специфічної профілактики інфекційних захворювань.
До середини XX століття поліомієліт був однією з найбільш деструктивних інфекційних хвороб. Збудник - Poliovirus (родини Picornaviridae) - характеризується високою контагіозністю та тропністю до мотонейронів передніх рогів спинного мозку.
Шлях передачі: переважно фекально-оральний.
Згідно з епідеміологічними даними поліовірус у більшості випадків (близько 70%) протікає безсимптомно. У 24-25% випадків спостерігаються неспецифічні симптоми (лихоманка, втома, нудота). Але, наслідки є тяжкими:
Асептичний менінгіт розвивається у 1-5% хворих.
Незворотний параліч (зазвичай асиметричний млявий параліч) виникає приблизно у 0,5-1% від загальної кількості інфікованих. Параліч при поліомієліті відбувається через руйнування рухових нейронів.
Якщо вірус вражає ділянки спинного мозку, що відповідають за діафрагму, або бульбарний відділ стовбура мозку (який контролює дихання та ковтання), настає параліч дихальної мускулатури.
Серед осіб із паралітичною формою поліомієліту від 5% до 10% помирають через параліч дихальних м'язів.
Завдяки успіху масової імунізації 1954 року вдалось знизити захворюваність, до прикладу, у США кількість випадків паралітичного поліомієліту впала з 35 000 (1953 р.) до 161 випадку (1961 р.).
Ця ініціатива вакцинації призвела до створення Глобальної програми ліквідації поліомієліту (GPEI), завдяки якій кількість випадків дикого поліовірусу у світі скоротилася на 99%.
Станом на сьогодні вакцинація проти поліомієліту є обов'язковим елементом Національного календаря щеплень України, де використовується інактивована вакцина (IPV) для забезпечення максимального індивідуального та популяційного захисту.
Лікар-епідеміолог
відділу епідеміологічного нагляду
та профілактики інфекційних хвороб
Івано-Франківського районного відділу
ДУ «Івано-Франківського ОЦКПХ МОЗ»
Ольга ГОЛУБЧАК
