Психоактивні речовини: вплив, ризики та аналіз ситуації в Україні
Психоактивні речовини (ПАР) — це речовини, які при вживанні або введенні в організм впливають на роботу мозку і змінюють такі психічні процеси як сприйняття, свідомість, мислення, настрій або емоційний стан.
Важливо зазначити, що термін «психоактивний» не обов'язково вказує на залежність. В повсякденному вжитку термін часто замінюють такими фразами, як «вживання наркотиків», «вживання речовин» або «зловживання речовинами».
Прикладами психоактивних речовин є алкоголь, кофеїн, нікотин, марихуана та деякі знеболювальні препарати. Багато нелегальних наркотиків, таких як ЛСД, амфетаміни, MDMA також є психоактивними речовинами, їх ще називають психотропними речовинами.
У звіті Всесвітньої Організації Охорони здоров'я (ВООЗ) підкреслюється, що 2,6 мільйона смертей на рік пов'язані з вживанням алкоголю (4,7% від загальної кількості смертей); 600 тисяч смертей на рік відбуваються через вживання психоактивних речовин.
В Україні у 2020 році на кожен мільйон населення віком від 15 до 64 років понад 20 смертей припадало на вживання ПАР та отруєння ними. Традиційно залишається значною поширеність вживання наркотиків ін'єкційним шляхом. Відповідно до оціночних даних, близько 350 тисяч осіб вживають наркотики саме ін'єкційним шляхом.
У всьому світі 23,5% усіх 15-19-річних вживають алкоголь. Найвищий рівень вживання алкоголю серед 15-19-річних у Європейському регіоні (45,9%), за яким слідують Північна та Південна Америка (43,9%). Дані про глобальне споживання алкоголю у 2019 році показують, що приблизно 400 мільйонів людей у віці 15 років і старше живуть з розладами, пов'язаними з вживанням алкоголю, і приблизно 209 мільйонів — з алкогольною залежністю.
За даними проєкту ESPAD 18% підлітків вживали хоча б один раз в житті будь-які наркотичні речовини, майже 9% вживали марихуану, понад 9% – вживали інгалянти. (аерозолі, клеї, пальне та інші не призначені для цього виробником продукти, щоб викликати сп'яніння чи інші психоактивні ефекти).
Не існує безпечної дози алкоголю. Навіть споживання алкоголю в незначній кількості несе певні ризики і може завдати шкоди.
Сьогодні в суспільстві все ще поширена помилкова думка, що люди, які вживають психоактивні речовини, зокрема, наркотики та алкоголь, — це люди зі слабкою волею, яким достатньо покинути вживати. З розвитком науки та зміною парадигми було доведено, що психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин — це хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується постійним пошуком та непереборним або важко контрольованим бажанням вживати наркотичні речовини, не дивлячись на несприятливі соціально-медичні наслідки та потребує лікування. Лікування, як і при інших хронічних захворюваннях, має бути постійним та коригуватися залежно від протікання хвороби.
Молодь може почати вживати алкоголь або інші психоактивні речовини через нудьгу, стрес чи просто з цікавості. Деякі підлітки вдаються до цього, щоб почуватися дорослішими або зменшити тиск з боку однолітків. Фактори ризику визначаються як показники поведінки або психосоціального функціонування (включно зі ставленням, переконанням та особистістю), які вважаються пов’язаними з підвищеним ризиком вживання ПАР.
До факторів ризику, які збільшують ймовірність вживання речовин, належать зокрема:
-
Макрорівневі фактори
- Бідність.
- Відсутність постійного місця проживання, статус біженця.
- Недоступність якісних медичних послуг.
- Соціальна ізоляція, нерівність, дискримінація.
- Конфлікти та війна.
- Вплив асоціальних норм і недостатній соціальний контроль.
- Погане фізичне середовище (занедбані будівлі, доступ до ПАР, нестача здорового харчування).
- Відсутність відчуття приналежності до громади.
- Романтизація вживання ПАР в медіа, наприклад через часті сцени вживання алкоголю чи наркотиків у фільмах та на телебаченні.
-
Мікрорівневі фактори:
- Відсутність моніторингу з боку батьків.
- Недбале ставлення батьків.
- Вживання ПАР батьками, сприятливе ставлення батьків до вживання алкоголю чи наркотиків.
- Погана якість освіти, несприятливий клімат у школі.
- Вплив асоціальних однолітків і соціальних мереж.
- Відсутність освітніх програм з питань здоров'я.
- Слабка залученість у навчальний процес.
-
Особистісні характеристики:
- Генетична схильність.
- Проблеми з психічним здоров’ям та особистісні риси: імпульсивність, агресивність, пошук гострих відчуттів.
- Затримка мовлення, когнітивні порушення.
- Слабкі навички прийняття рішень та вирішення проблем.
- Дефіцит емоційної регуляції та сприйняття.
- Слабкі навички подолання стресу.
Факторами захисту, тобто чинниками, які знижують вразливість молоді, є:
на особистісному рівні — збалансований темперамент та саморегуляція;
на рівні родини — близькі стосунки, зв’язок з дорослими, що піклуються про них;
на рівні шкіл — просоціальні навички, розвиток, зокрема, прийняття рішень та вирішення проблем, залучення до навчання;
на рівні громад — якість освіти, позитивні поведінкові норми громади.
Про що варто пам'ятати
Будьте обізнаними щодо ризиків нелегального обігу наркотиків через соцмережі та месенджери, включаючи небезпеку фальсифікованих препаратів та їхній легкий доступ. Поширюйте інформацію про те, що навіть одне вживання може бути смертельним, і дізнайтеся, які додатки використовують ваші діти. Заохочуйте здорову поведінку в мережі, розвивайте критичне мислення та навички цифрової безпеки.
Щоб захистити дитину, важливо створити безпечне середовище, щоб дитина знала, що завжди може звернутися до вас за порадою чи допомогою. Такий зв'язок допоможе дитині уникнути ризиків, пов'язаних із вживанням алкоголю чи наркотиків, та сприятиме прийняттю здорових рішень. Крім того, важливо бути уважними до онлайн-активності дітей, слідкувати за тим, з ким вони спілкуються, які додатки та сайти використовують, і навчати відповідальному використанню технологій. Підтримка з боку батьків є ключовою у формуванні безпечного середовища для дитини.
ОСНОВНІ МЕСЕДЖІ, на яких варто звернути увагу:
-
Підтримка та розуміння замість осуду
Не засуджуйте людину, яка може бути втягнута у вживання речовин. Підтримайте її, показуючи готовність допомогти та зрозуміти. Відкрите спілкування без осуду може бути першим кроком до отримання допомоги.
-
Вчасна допомога важлива
Якщо ви помітили ознаки вживання алкоголю, наркотиків чи тютюну у вашої дитини або молодої людини, не чекайте. Раннє втручання може зупинити розвиток залежності та покращити прогноз на майбутнє.
-
Освіта та поінформованість
Дайте молоді знання про наслідки вживання психоактивних речовин. Освіченість є ключем до запобігання, адже розуміння ризиків допомагає формувати причинно-наслідкові зв’язки і робити правильний вибір.
-
Формування здорових звичок
Підкресліть важливість здорового способу життя як альтернативи вживанню шкідливих речовин. Залучайте молодь до спорту, творчих занять та соціальної активності.
-
Підтримка довіри та спілкування в родині
Батькам варто створити атмосферу довіри вдома, де молоді люди можуть вільно говорити про свої почуття, труднощі та питання, що їх турбують. Важливо спонукати до відкритого діалогу про складні теми, включно з вживанням речовин.
-
Звернення за професійною допомогою
Якщо ви підозрюєте, що ваша дитина або близька людина потребує допомоги, не зволікайте звертатися до фахівців – лікарів, психологів, наркологів.
-
Спільна робота спеціалістів і батьків
Спеціалісти (сімейні лікарі, психологи, вчителі) можуть допомагати батькам вчасно виявляти ризиковану поведінку та працювати разом над плануванням ефективних стратегій підтримки молоді.
Лікар із загальної гігієни
Івано-Франківського районного відділу
ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗ» Ю. Мікула
