День донора крові
14 червня в Україні традиційно відзначають Всесвітній день донора крові.
Всесвітній День донора крові – свято, яке відзначає багато країн. Воно було засноване під егідою ООН в травні 2005 року на Весвітній асамблеї охорони здоровʼя в Женеві.
Переливання крові дозволяє щорічно рятувати мільйони людей. Всесвітній день донора крові може стати хорошою точкою відліку для нової звички - порятунку життів. Зазвичай він передбачає обширну інформаційну кампанію та заклик до дії, але вторгнення Росії на територію України суттєво змістило акцент. Багато чоловіків приєдналися до складу Сил оборони, через що не можуть здавати кров, хоча саме вони роками були регулярними донорами та закривали потребу у крові.
Користь донорства для здоров’я
Окрім того, що, здавши кров один раз, можна врятувати три життя, ви ще й отримуєте користь для власного здоров’я.
• Вже одна донація стимулює роботу серця, печінки та селезінки.
• Регулярне донорство знижує ризик розвитку тромбозів та онкологічних захворювань.
• Системні донори загалом менше хворіють і довше живуть, що може бути пов’язано як з користю від самих донацій, так і з тим, що такі люди ведуть здоровіший спосіб життя.
• Донорську кров перевіряють на ВІЛ, сифіліс і гепатити, а перед її здачею у людини перевіряють рівень гемоглобіну та деякі інші показники крові. Тож донорство — гарний спосіб до певної міри контролювати стан свого здоров’я.
• Так званий ефект warm glow, коли людина відчуває радість від зробленої доброї справи — теж про здоров’я, зокрема ментальне.
Хто може бути донором крові
Донором крові може бути українець чи українка у віці від 18 до 60 років. Мінімальна вага для допуску становить 50 кг, але деякі центри підвищують межу до 60 кг. Також донорами можуть бути іноземці, які мають посвідку на постійне проживання в Україні. Якщо усе в порядку, тоді необхідно обрати зручний день та відповідно підготуватися.
Що треба зробити:
За три дні до донації відмовитися від прийому анальгетиків і аспірину, а також ліків, що їх містять (ці речовини погіршують зсідання крові). Не вживати алкоголь за 48 годин до здавання крові. Виключити із раціону жирну, смажену, копчену, молочну їжу та соління. Обов'язково відпочити та поснідати (солодкий чай, дієтичне печиво, каша на воді). Не курити за годину до здавання крові. Не приходити здавати кров, якщо відчувається нездужання (озноб, запаморочення, головний біль, слабкість).
Під час огляду лікарем перед донацією відверто відповісти на запитання і не приховувати інформацію про вживання ліків, алкоголю, наркотичних речовин і перенесені захворювання.
Скільки беруть крові
Стандартні гемакони розраховані на 450 мл та додаткові 25 мл для аналізів. Якщо у донора мінімальна вага (50 кг), тоді лікарі рекомендують здавати 350 мл (+25 на аналізи).
Також можна здавати кров тим, хто не знає свою групу. У центрі крові під час попереднього аналізу буде здійснена вся ідентифікація крові, у т.ч. і група.
Чому важливе регулярне донорство
Здача компонентів крові (плазми наприклад) потребує повторної донації, аби перевірити кров донора через 6 місяців після першої кроводачі і переконатися, що плазму можна безпечно використовувати. До цього плазму заморожують на 6 місяців і не використовують її аж до моменту наступної кроводачі. Таким чином саме регулярне донорство дозволяє безперебійно використовувати зарезервовані запаси крові.
Який інтервал між донаціями
Перерва між донаціями цільної крові становить 60 днів і для чоловіків, і для жінок, а між донаціями плазми чи тромбоцитів 14 днів для будь-якої статі.
Після п'яти регулярних донацій рекомендовано зробити перерву не менше 3 місяців. Якщо ви здали цільну крові, то на донацію плазми або тромбоцитів можна йти через 30днів.
Варто пам’ятати, що кров потрібна завжди, особливо в умовах воєнного стану. У медичній практиці є дуже багато ситуацій, зокрема непередбачуваних, де потрібне переливання крові і жоден з нас не застрахований від імовірності стати цим пацієнтом.
Кожен донор, який здає кров безкоштовно, робить свій безцінний внесок у добру справу – порятунок людських життів.
Фахівець з дослідження факторів
навколишнього середовища санітарно-гігієнічної
лабораторії Івано-Франківського
районного відділу ДУ «Івано-Франківський
ОЦКПХ МОЗ»
Оксана БОЙКО
