Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією
Всесвітній день боротьби з гіпертонією відзначається щорічно 17 травня за рішенням Всесвітньої Ліги гіпертонії і Міжнародного товариства гіпертонії.
За даними статистики близько 45 відсотків хворих людей не знають, що вони мають високий артеріальний тиск. Про масштаби цієї проблеми у світі свідчить той факт, що гіпертонія виявляється у кожної третьої дорослої людини.
Частка людей з підвищеним кров’яним тиском з віком зростає — від однієї людини з десяти у віці від 20 до 40 років до п’яти з десяти у віці від 50 до 60 років. Вказаний чинник ризику спричиняє 2/3 усіх хвороб системи кровообігу і щорічно призводить до більш ніж дев’яти мільйонів випадків смертей у світі.
Значна поширеність артеріальної гіпертензії серед населення обумовила збільшення кількості хвороб системи кровообігу за останнє десятиліття втричі.
Смертність від серцево-судинної патології становить 66,3% загального показника. Високий артеріальний тиск значно підвищує ризик захворіти на ішемічну хворобу серця, мозковий інсульт, а також на серцеву та ниркову недостатність, призводить до враження судин та очей.
У людей з високим тиском у 3-4 рази частіше розвивається ішемічна хвороба серця і в 7 разів – порушення мозкового кровообігу. Саме тому лікарі закликають громадян не займатись самолікуванням, а відвідувати лікаря не лише для контролю власного стану здоров`я, а й для можливості заощадити на лікуванні. Це, переконані фахівці, дозволяє знизити смертність від ускладнень гіпертонічної хвороби, зокрема, інсульту.
Артеріальна гіпертонія (АГ), за визначенням Комітету експертів ВООЗ, — це постійно підвищений систолічний та/або діастолічний артеріальний тиск. Верхнею межею норми вважають значення 140 мм рт. ст. – для систолічного артеріального тиску і 90 мм рт. ст. – для діастолічного. Близько 90-95% випадків АГ відносяться до категорії есенціальної (первинної) гіпертонії, або гіпертонічної хвороби, яка характеризується появою високого кров’яного тиску без будь-яких очевидних медичних причин. Решта 5-10% випадків мають назву «вторинна, симптоматична гіпертонія» і спричинені хворобами інших органів та систем (нирок, артерій, серця або ендокринної системи). Всього існує понад 50 захворювань та клінічних станів, що можуть призвести до розвитку вторинної АГ.
Наслідком гіпертонічної хвороби, особливо неконтрольованої, може стати виникнення ішемічної хвороби серця, гострого інфаркту міокарда, інсульту. Ішемічна хвороба серця має високий рівень поширеності і діагностується майже у кожної п`ятої дорослої людини.
Дослідження показало, що лише 20% осіб з високими показниками АТ оцінюють його як високий, 13% – як нормальний. Це свідчить про недостатню просвітницьку роботу серед населення та байдуже ставлення до власного здоров’я.Гарне самопочуття дуже часто не свідчить про відсутність хвороби.
На початку захворювання гіпертонічна хвороба протікає непомітно, малосимптомно. Основними проявами можуть бути: головний біль, підвищене нервове збудження, запаморочення, дратівливість, безсоння. У хворих довго не виявляються типові для гіпертонічної хвороби зміни роботи серця, артеріальний тиск підвищується періодично, досягаючи в певні періоди норми.Як правило, тиск підвищується й під час стресу – коли людина налякана чи роздратована, наднирники починають виробляти гормон стресу адреналін, який змушує серце битися сильніше і частіше, внаслідок чого тиск підвищується.
Якщо людина з артеріальною гіпертонією не змінює спосіб життя, то хвороба починає прогресувати, з’являється постійний головний біль, запаморочення, зниження зору аж до повної його втрати, подальше погіршення стану веде до розвитку таких серйозних ускладнень, як: мозковий інсульт, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда.Гіпертонічна хвороба характеризується значною поширеністю серед осіб похилого віку.
Провідними органами-мішенями високого кров’яного тиску є серце, нирки, орган зору, головний мозок. При магніторезонансному обстеженні хворих на артеріальну гіпертензію виявлено, що приховані вогнищеві ураження судин головного мозку зустрічаються значно частіше (44%) ніж субклінічні ураження, серця (21%) і нирок (26%), і нерідко виявляються при відсутності ураження інших органів. Мозкові ускладнення артеріальної гіпертонії розглядаються фахівцями як суттєві і вагомі критерії додаткового серцево-судинного ризику.
Високому кров’яному тиску та хворобам системи кровообігу можна запобігти шляхом профілактики, раннього виявлення та своєчасного і якісного лікування. Ризик розвитку гіпертензії можна мінімізувати, дотримуючись здорового способу життя.
З метою виявлення гіпертонічної хвороби та інших серцево-судинних захворювань профілактичні обстеження проводяться 1 раз на рік за наявністю факторів ризику та кожні 2 роки, якщо факторів ризику у пацієнта не виявлено. Профілактичні обстеження рекомендовано проводити в залежності від віку: чоловікам -40 років і старшим, жінкам – 50 років і старшим. Періодичність оглядів і вікові категорії визначені переліком медичних втручань у межах первинної медичної допомоги для груп пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку захворювань ( Додаток 2 до Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого Наказом МОЗ України від 19.03.2018 № 504 зі змінами).
Самолікування серед хворих на гіпертонічну хворобу набуло останнім часом значного поширення. Самопризначення будь-яких ліків без обстеження, без визначення особливостей захворювання і стану організму, без поради спеціаліста надзвичайно небезпечне для життя та здоров’я хворого. Сьомий рік поспіль діє урядова програма «Доступні ліки», яка надає можливість кожному громадянину України, який підписав декларацію з лікарем, отримати безкоштовно або з незначною доплатою медикаментозні препарати для лікування серцево-судинних захворювань.
Здійснення належного контролю кров’яного тиску для скорочення захворюваності і смертності від ішемічної хвороби серця та інсульту можна досягнути шляхом підвищення медичної грамотності серед населення щодо артеріальної гіпертонії, а також застосування профілактичних та лікувальних заходів. Головна умова успішного подолання гіпертонії – зміна способу життя, а це зменшення ваги тіла, дотримання дієти з обмеженням споживання солі та жирів тваринного походження, включення у щоденний раціон більшої кількості морепродуктів, овочів та фруктів, регулярні заняття фізкультурою, відмова від алкоголю та тютюну.Дотримання кожної з цих рекомендацій дає змогу знизити тиск на 2-4 мм ртутного стовпчика. Однак досягнути бажаних успіхів у лікуванні артеріальної гіпертонії можна лише за умови регулярного прийому медикаментозних препаратів під наглядом лікаря.
Контрольований артеріальний тиск – шлях до продовження повноцінного життя!
Лікар із загальної гігієни Івано-Франківського
районного відділу ДУ « Івано-Франківський
ОЦКПХ МОЗ » Ю. Мікула
