Стигматизація хворих на туберкульоз
Стигматизація – це упереджене, негативне ставлення до окремої людини чи групи людей, пов’язане з наявністю у неї/них якихось особливих властивостей чи ознак. Вона проявляється опосередковано через поширення в суспільстві негативного ставлення, що пізніше призводить до дискримінації як прямого порушення прав людини.
Стигма має багато негативних наслідків, наприклад, заперечення людьми своєї хвороби або намагання приховати її від знайомих чи сім’ї. Страх відчуження є причиною того, що хворі не звертаються за допомогою до установ охорони здоров’я і не проходять курс лікування. Багато людей, не знаючи, що у них є туберкульоз, бояться пройти тестування через стигму, яка існує.
Стигматизація хворих на туберкульоз – важлива проблема, яка спостерігається на кожному етапі діагностування та лікування. У суспільстві завжди існувало упереджене ставлення до тих, у кого був виявлений туберкульоз. Стигма та дискримінація пов’язані і створюють суттєвий бар’єр для ефективної боротьби з туберкульозом.
Чому виникає стигма?
-
недостатнє розуміння хвороби, міфи про хворобу, страх та огидливість щодо «заразних» хворих;
-
відсутність лікування (або обмежений доступ до нього);
-
неправдивість повідомлень у ЗМІ;
-
поширення соціальних страхів та побоювань, а також суспільного осуду, пов’язаних зі способом життя хворого;
-
втрата роботи, зниження матеріального та соціального статусів (після одужання можуть виникнути складнощі із поверненням до звичної діяльності, особливо якщо вона передбачає тісний контакт з людьми);
-
суттєво змінюється спосіб життя, що стосується не лише хворого, але і членів його сім’ї.
Наслідки стигми та дискримінації:
-
у хворих людей занижується самооцінка, з’являються депресія та відчай;
-
збільшується ризик інфікування через страх проходити медичний огляд та страх осуду;
-
людина ігнорує своє реальне або потенційне захворювання;
-
порушуються права та свободи людей у сфері охорони здоров’я, праці, освіти тощо;
-
зменшуються зусилля, спрямовані на боротьбу з туберкульозом, або їхня ефективність;
-
втрачаються близькі стосунки з рідними через їх хвилювання та страх захворіти;
-
людина може втратити роботу.
Подолання проблеми
На 2022-2025 Центр громадського здоров’я МОЗ України розроблена інформаційна стратегія, що описує загальний напрям використання інформаційних ресурсів та забезпечує цілісне бачення засобів комунікації, спрямованої на:
-
забезпечення зміни ставлення суспільства до проблеми туберкульозу (далі — ТБ), в тому числі подолання стигми, дискримінації стосовно людей, які хворіють на ТБ;
-
впровадження в професійному середовищі (серед медичних та соціальних працівників) ефективних засобів комунікації для позитивної зміни поведінки пацієнтів, забезпечення прихильності до лікування ТБ, створення позитивного психологічного клімату протягом лікування, створення умов та надання можливостей людям і громадам, яких торкнулася проблема ТБ, брати участь і впливати на прийняття рішень.
Підготувала лікар-епідеміолог відділення
епідеміологічного нагляду (спостереження)
та профілактики інфекційних захворювань
за матеріалами ЦГЗ Ольга КУБРАК
