Лайм бореліоз! Новий погляд на проблему

Дата: 02.05.2022 10:58

Кількість переглядів: 478

Ми всі з нетерпінням очікуєм потепління коли лагідне сонячне проміння окутає нас, а все навколо зеленіє, квітне барвами та пахощами. Та є речі про які нам не варто забувати аби не втрапити в халепу. Так як нам діяти щоб захиститись? І що ж це за халепа?

Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз) — інфекційне трансмісивне захворювання. Інфекцію переносять іксодові кліщі.

Одним із джерел інфекції є годувальники кліщів — невеликі ссавці й деякі види птахів.

Більшість випадків хвороби Лайма (інфекцію переносять кліщі) фіксують із травня до листопада. Це період найвищої активності іксодових кліщів. Лише третина хворих може пригадати епізод укусу кліща.

Інкубаційний період становить від 1 до 45 днів (7–14 у середньому). Сприйнятливість людей до захворювання висока.

Ймовірність укусу кліща і зараження хворобою Лайма найвища серед людей, які багато часу перебувають на відкритому повітрі, особливо у лісах, лісопарках тощо. Від хворого до здорової людини збудник не передається.

Хвороба Лайма може мати кілька стадій:

• ранню локалізовану;
• ранню дисеміновану;
• пізню хронічну.

Cимптоми ранньої стадії:

• Найчастіше у паховій чи підколінній ділянці виникає так звана ізольована мігруюча еритема.
• На шкірні доброякісні лімфоцитоми, множинні мігруючі еритеми;
• запаморочення, краніальні невропатії, зокрема параліч Белла, менінгізм та менінгіт;
• кістково-м’язові артралгії та міальгії;
• серцево-судинні блокади.

Пізня, або хронічна, хвороба Лайма виникає через місяці або й роки після зараження. У цьому випадку з’являються неврологічні та ревматологічні прояви з переважним ураженням кістково-м’язової системи (артрити) чи нервової (нейробореліоз, хронічний атрофічний акродерматит).

Імунітет після перенесеного Лайм-бореліозу нестерильний, можлива реінфекція із повторним розвитком захворювання.

Щеплення від Лайм-бореліозу не існує.

Щоб запобігти присмоктуванню кліщів, фахівці радять:

• застосовувати репеленти і захисний одяг перед тим, як вирушати до місцевостей, де можуть бути кліщі;
• ретельно оглядати одяг, шкіру під час і після відвідування лісу, парку.

Постконтактна профілактика. В осіб, які проживають на ендемічних територіях, швидке видалення кліща знижує ризик розвитку захворювання.

Зараження малоймовірне, якщо тривалість прикріплення кліща становила менше 24 годин, та високоймовірне, якщо понад 72 години.

Підготували спеціалісти відділення епідеміологічного нагляду

 (спостереження )та профілактики інфекційних захворювань

Івано-Франківського районного відділу ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗ»

Лікар-епідеміолог Ольга Голубчак

Лікар-інтерн Олег Юрчишин

« повернутися