СОЦІАЛЬНА І МЕДИЧНА ПРОБЛЕМА ХХІ СТ. ТУБЕРКУЛЬОЗ

Дата: 28.04.2022 11:16

Кількість переглядів: 256

Що таке туберкульоз?

Це інфекційне захворювання. Його викликає мікобактерія туберкульозу, що називається також паличкою Коха.

Чи знаєте ви, що один хворий на туберкульоз може інфікувати в середньому 10–15 здорових осіб, а якщо він знаходитиметься в школі, театрі чи в громадському транспорті, то більше. Це сприяє значному поширенню туберкульозу, ось чому ВООЗ в 1993 році проголосила туберкульоз глобальною небезпекою. 24 березня всі країни світу відзначають Всесвітній день боротьби з туберкульозом.

Епідемія туберкульозу характеризується як триєдина епідемія:

1.Перша складова включає зростання захворюваності на типовий туберкульоз

2.Друга складова епідемії зумовлена мультирезистентним(стійкий до щонайменше двох найбільш ефективних протитуберкульозних препаратів.) туберкульозом, яка поширюється швидкими темпами і створює велику небезпеку.

3.Третя складова епідемії зумовлена туберкульозом на тлі синдрому набутого імунодефіциту (СНІДу) та у інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).

Як передається туберкульоз?

1. Повітряно-крапельний шлях поширення інфекції відбувається при кашлі, чханні, розмові хворого на туберкульоз разом з частками його харкотиння. Мікроскопічні краплі виділень з дихальних шляхів здатні розноситися на кілька метрів навколо (найбільшу небезпеку представляє знаходження в зоні до 1 метра перед хворим).

2. Повітряно-пиловий шлях передачі збудника є варіантом попереднього. При цьому мокрота і слина осідають на предметах, висихають і перетворюються на інфікований пил. Завдяки високій стійкості мікобактерії життєздатні в навколишньому середовищі протягом тривалого часу (кілька тижнів).

Вдихання зараженого аерозолю або пилу далеко не завжди веде до розвитку хвороби. При нормальному функціонуванні імунної системи відбувається «замуровування» мікобактерій в мікроскопічному легеневому вогнищі, яке може існувати протягом багатьох років без всяких проявів. У разі ослаблення організму голодуванням, травмою, інфекцією, цукровим діабетом, можлива активація процесу з переходом в розгорнуту стадію.

3. Аліментарний шлях - харчове зараження відбувається при вживанні продуктів, забруднених інфікованою мокротою, а також при використанні молока (масла, вершків та сиру на його основі), отриманого від хворих корів (бичачий тип мікобактерії, небезпечний для людини). Інфікуюча доза при аліментарному шляху передачі набагато більша, ніж при аерогенному.

  4. Контактний шлях - оскільки шкіра здорової людини досить стійка до впливу збудника, контактна передача трапляється досить рідко. Вірогідність захворювання підвищується при зниженні функції імунітету і в дитячому віці. Зустрічається гострий туберкульозний кон’юнктивіт, отриманий контактним шляхом.

5. Внутрішньоутробне зараження у дуже рідкісних випадках можливе інфікування плоду від хворої матері – зазвичай це відбувається при запущеному процесі та соціальному неблагополуччі.

Основні симптоми захворювання:

Туберкульоз тривалий час розвивається в організмі людини без будь-яких зовнішніх ознак. У цей період мікобактерія туберкульозу, яка потрапила в легені, починає розмножуватись в легенях або інших органах, а імунна система намагається зупинити, або сповільнити цю агресію. Коли ступінь ураження органу набуває значних розмірів, людина починає відчувати нездужання, у неї спостерігаються:

• кашель понад 2 тижні;
• підвищена температура тіла понад 7 днів;
• утруднене дихання;
• біль у грудях;
• поганий апетит, постійна слабкість;
• безпричинна втрата ваги;
• підвищена пітливість, особливо вночі;
• кровохаркання (наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі);

За наявності хоча б декількох з перерахованих вище симптомів ви маєте звернутися до дільничного лікаря за місцем проживання для обстеження на туберкульоз.

Якщо у вас виявили туберкульоз при профілактичному рентгенологічному обстеженні і ви не маєте ознак захворювання, це не означає, що ви здорові. Вам пощастило, що захворювання виявили на ранній стадії, коли ураження легень ще є незначним і не впливає на загальний стан організму. Якщо б не профілактичне обстеження, яке дозволило виявити туберкульоз на досимптомній стадії, захворювання продовжувало б розвиватися, уражало більші ділянки легень, що незабаром проявилося би кашлем та іншими легеневими симптомами.

ФОРМИ І СТАДІЇ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

У 90 % людей туберкульоз вражає легені. Розрізняють заразну форму туберкульозу легень − «відкриту» і незаразну форму − «закриту». Заразна форма захворювання характеризується тим, що людина виділяє з харкотинням у навколишнє середовище мікобактерії туберкульозу, за «закритої» форми туберкульозу в харкотинні не виявляють мікобактерії туберкульозу і, зазвичай, такі пацієнти взагалі не кашляють.

«Закрита» форма туберкульозу – це, як правило, рання стадія захворювання, коли в легенях виявляють окремі невеликі ділянки запалення (1-2см).

«Відкрита» форма − це пізніша стадія захворювання, коли в легенях визначають великі ділянки запалення з розпадом легеневої тканини (може бути враженою вся легеня або навіть обидві легені).

Туберкульозне запалення призводить до відмирання уражених ділянок легень. В цих ділянках виникає розпад легеневої тканини і вона виділяється через бронхи з харкотинням.

Однак, навіть при виявлені туберкульозу у запущеній стадії з наявністю каверн в легенях, захворювання повністю виліковується, а каверни загоюються. При цьому, зазвичай, функція легень не втрачається.

Позалегеневий туберкульоз − це незаразна форма захворювання. В таких випадках туберкульоз загрожує тільки життю людей, що захворіли. Для цих форм туберкульозу також характерні загальні ознаки інфекційного захворювання − нездужання, підвищення температури тіла, втрата ваги, пітливість вночі, ознаки ураження конкретного органу − збільшення лімфатичних вузлів, головний біль, болі у хребті або суглобах, ураження шкіри тощо.

ЯК ДІАГНОСТУЮТЬ ТУБЕРКУЛЬОЗ

Для діагностування туберкульозу проводять рентген дослідження органів грудної клітки та аналіз харкотиння на наявність у ньому мікобактерій туберкульозу. Цей аналіз складається з двох частин − визначення збудника захворювання за допомогою прямої мікроскопії мазка харкотиння і посіву на спеціальні живильні середовища.

Аналіз харкотиння − це надзвичайно важливе дослідження, оскільки дозволяє не тільки підтвердити діагноз «туберкульоз», а й визначити чутливість мікобактерії туберкульозу до ліків. На сьогодні ця проблема є дуже актуальною в Україні, оскільки зустрічаються випадки первинного захворювання на туберкульоз, при якому збудник захворювання стійкий до препаратів першого ряду, які застосовують для лікування звичайного туберкульозу. Це означає що такі ліки на нього не діють. Без індивідуального тесту чутливості мікобактерії туберкульозу до ліків не можна бути впевненим у правильності та ефективності призначеного лікування. Якщо ви не виділяєте харкотиння, вам слід погодитись з пропозицією лікаря пройти додаткове обстеження та здати для проведення аналізу змив з бронхів під час процедури бронхоскопії для отримання матеріалу для дослідження на мікобактерії туберкульозу.

У тих випадках, коли туберкульоз уражає інші органи, проводять спеціальні рентгенологічні дослідження цих ділянок (комп’ютерну томографію органів грудної клітки, черевної порожнини, голови, урографію) і в деяких випадках, біопсію ураженого органу для підтвердження діагнозу (забір з метою дослідження мікроскопічної частинки органу за допомогою тонкої голки).

ЛІКУВАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Оскільки туберкульоз − інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія, лікування спрямоване саме на знищення збудника за допомогою антибактеріальних препаратів. Інших методів лікування не існує.

Сьогодні розроблено ефективні схеми протитуберку­льозного лікування, які дозволяють вилікувати 100% хворих з новими випадками захворювання. Ці препарати називають протитуберкульозними препаратами І ряду.

Лікування туберкульозу однакове у всьому світі. Якщо у вас встановлено цей діагноз, вам призначають стандартну схему лікування, яка передбачає щоденний прийом 4-х або 5-ти протитуберкульозних препаратів, тривалістю, як мінімум, 6 місяців.

ПРОФІЛАКТИКА

• Здоровий спосіб життя: відмовитись від алкоголю і паління. Наркоманія та токсикоманія значно підвищують ризик захворювання.
• Дотримуватись правил особистої гігієни, особливо при спілкуванні з хворими людьми.
• Вживати здорову збалансовану їжу з достатнім вмістом білків,жирів, вітамінів. Уникати вживання консервів та різноманітних концентратів.
• Займатись спортом або фізичними вправами, якомога більше перебувати на свіжому повітрі.
• Регулярно 1 раз на рік проходити профілактичні медичні огляди з флюорографічним обстеженням.
• При будь яких проявах погіршення стану здоров`я негайно звертатися до лікаря.

Специфічна профілактика – це вакцинація вакциною БЦЖ.

ОТЖЕ, ми повинні пам’ятати:

• Туберкульоз не розрізняє соціального статусу і однаково небезпечний для усіх.
• Існують програми боротьби з туберкульозом і ефективні ліки.
• Лікування туберкульозу необхідно розпочинати якомога раніше, аби швидше і легше досягти результату.
• В Україні лікування протитуберкульозними препаратами безкоштовне.

Підготували спеціалісти відділення епідеміологічного нагляду

 (спостереження )та профілактики інфекційних захворювань

Івано-Франківського районного відділу ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗ»

Лікар-інтерн Олег Юрчишин

Лікар-інтерн Ольга Кубрак

« повернутися