Вірусні гепатити більше не вирок у сучасному світі

Дата: 15.04.2022 09:22

Кількість переглядів: 425

Як уберегти себе від захворюванння?

На порозі ХХІ століття діагноз Вірусний гепатит В чи С звучав як вирок. Чи справді все так і що змінилось у медичній науці за такий короткий час?

На  сьогодні ми продовжуємо реєструвати випадки захворювань, як гострі так і хронічні форми вірусного гепатиту. Проте за роки спостережень ця тенденція зменшується, ми значно рідше виявляємо запущені випадки, котрі переходять у хронічні форми, але навіть  попри це нам не варто забувати про їх профілактику.

За оцінками, понад 5% українців інфіковано гепатитом C, а це близько 2 млн осіб. Наразі в Україні зареєстровано 52 448 хворих на гепатит C.

За даними ВООЗ, за допомогою противірусних препаратів можливо вилікувати понад 95% людей з інфекцією гепатиту C.

 Поговоримо про вірусні гепатити.

Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження.

Він розвивається через ураження вірусом гепатиту, деякі інфекційні захворювання, токсичні речовини, медикаменти та аутоімунні захворювання.

Розрізняють п’ять основних типів: А, В, С, D і Е. Усі типи вірусів спричиняють захворювання печінки, але між ними є істотна різниця.

• Гепатити А і Е передаються фекально-оральним шляхом, тобто під час вживання інфікованої їжі або води.

• Гепатити В, С, D — через пошкоджену шкіру або слизову під час контакту. Зокрема це може статися під час переливання крові, медичних маніпуляцій, при передачі від матері до дитини, статевим шляхом, під час вживання наркотиків ін’єкційно або інтраназально або ж побутовим шляхом (наприклад, коли людина використовує леза для гоління або зубну щітку після інфікованої людини).

Серед вірусних гепатитів найбільш небезпечними є вірусні гепатити В (ВГВ) та С (ВГС), які призводять до 96% всіх смертей, пов’язаних з вірусними гепатитами. Саме тому важливі профілактичні заходи.

До них належить і тестування.

Шляхи передавання гепатиту B:

• від матері до дитини під час народження;

• незахищені статеві контакти;

• небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);

• використання нестерильного ін’єкційного інструментарію при вживанні наркотиків. 

Яким чином гепатит B НЕ передається?

Вірус гепатиту B не передається:

•  через столові прибори

• унаслідок годування груддю

• через обійми

• поцілунки

• рукостискання

• кашель, чхання

• користування громадськими басейнами чи подібними об’єктами.

Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування ВГB — це вакцинація. 

Вірус гепатиту C (HCV), в основному, передається під час контакту з інфікованою кров’ю чи біологічними рідинами інфікованої людини. Найпоширеніші шляхи передавання:

• небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);

• використання нестерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо);

• використання нестерильного ін’єкційного інструментарію для вживання наркотиків;

• під час переливання крові та її компонентів.

Можливе також передавання інфекції під час незахищеного статевого контакту, але це відбувається набагато рідше. Крім того, ВГC може передаватися від матері до дитини. Вакцини проти гепатиту C не існує. 

Гепатит C не передається:

• через грудне молоко

• харчі або воду

• внаслідок побутових контактів, наприклад обіймів, поцілунків і споживання їжі та напоїв спільно з інфікованою особою

Як можна захистити себе?

Ви можете захистити себе від гепатиту B за допомогою вакцинації, що формує імунітет у середньому на 20–30 років, а інколи — пожиттєво.

Крім цього, поширенню вірусу гепатиту B можна запобігти таким чином:

• уникайте контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей; 

• уникайте непотрібних ін’єкцій: вибирайте пероральні ліки замість ін’єкцій там, де це можливо;

• уникайте випадкових статевих контактів, завжди використовуйте презерватив;

• ніколи не діліться персональними бритвами чи зубними щітками, манікюрними ножицями та іншими засобами індивідуального користування;

• використовуйте тільки стерилізовані інструменти для пірсингу і татуювання;

• вагітним жінкам, у яких діагностовано гепатит B, слід порадитися зі своїм лікарем про те, як запобігти передаванню вірусу до дитини. 

Вакцини проти гепатиту C не існує, тому профілактика інфекції гепатиту C залежить від безпечних медичних та інших маніпуляцій, що пов’язані з контактом із кров’ю. 

Заходи первинної профілактики гепатиту C, рекомендовані ВООЗ:

• гігієна рук — миття рук і використання рукавичок, хірургічна обробка рук;

• безпечне здійснення медичних ін’єкцій;

• надання комплексних послуг, спрямованих на зменшення шкоди, споживачам ін’єкційних та інтраназальних наркотиків.

• тестування донорської крові на гепатити B і C (а також ВІЛ і сифіліс);

• правильне і регулярне використання презервативів.

Для людей, інфікованих вірусом гепатиту C, ВООЗ рекомендує такі заходи:

• консультації щодо різних варіантів медичної допомоги та лікування;

• імунізація вакцинами від гепатиту A і B з метою запобігання ко-інфекції цими вірусами для захисту печінки;

• лікування;

• регулярний моніторинг з метою раннього діагностування хронічних захворювань печінки. 

Тестування на вірусні гепатити 

Періодичне тестування на вірусні гепатити варто зробити правилом. Передусім варто звертатися до сімейного лікаря, який може провести швидке тестування та у разі позитивного результату направити до вузькопрофільного спеціаліста.

Лікування вірусних гепатитів

МОЗ прийняв нові Стандарти надання медичної допомоги дорослим та дітям із вірусними гепатитами В та С. Вони дозволять значно розширити доступ пацієнтів до лікування цих інфекцій.

• Специфічного лікування вірусних гепатитів А та D поки не існує, але важливо, що вони виліковні.

• Лікування вірусного гепатиту В пожиттєве. Людина щодня приймає противірусні лікарські засоби. Вчасний і регулярний прийом медикаментів пригнічує та стримує розвиток вірусу й запобігає розвитку цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми.

• Гепатит С лікується зазвичай протягом 12 тижнів (інколи курс лікування може тривати до 24 тижнів). Сучасні препарати є безпечними та ефективними, майже не спричиняють побічних реакцій та мають ефективність близько 90%.

« повернутися