профілактики харчових отруєнь інфекційного та неінфекційного походження, гострих кишкових інфекцій
В наш тривожний час у зв′язку із введенням воєнного стану та великою кількістю осіб, які вимушені покинути місця постійного проживання, треба бути особливо уважним до профілактики харчових отруєнь інфекційного та неінфекційного походження, гострих кишкових інфекцій.
У весняний час, коли ми споживаємо овочі тривалого зберігання, є небезпека виникнення такого захворювання як кишковий єрсініоз.
Що ж таке ієрсінії і чим вони небезпечні. Коротко про головне.
Єрсиніо?з кишко?вий — гостре інфекційне захворювання, яке спричинює Єрсінія ентероколітіка з роду Єрсинія. Основний резервуар «Єрсінія ентероколітіка» в природі — ґрунт.а температура, вологість, хімічний склад ґрунту впливають на тривалість життєдіяльності єрсиній, їхню вірулентність та біохімічну активність.
Вторинні резервуари інфекції - гризуни та свині (основний резервуар), собаки, коти, корови, вівці, кози, лисиця, дикобрази та птахи. Зрідка джерелом зараження може стати хвора людина, в якої збудник здатний до 90 діб виділятися з випорожненнями, або бактеріоносій Єрсінія ентероколітіка.
Кишковий єрсиніоз передається фекально-оральним механізмом, шляхи передачі: харчовий, водний і побутовий. Зазвичай людина інфікується при вживанні продуктів тваринництва, які забруднені Єрсінією ентероколітіка (молоко та продукти з нього, м'ясо як тваринне, так і пташине, яйця) овочів та фруктів. Водний шлях зараження при кишковому єрсиніозі зустрічається рідше, спостерігається при вживанні забрудненої води колодязів, відкритих водоймищ, природних джерел, в окремих випадках — водопровідної води. В організованих колективах (медичні стаціонари, дитячі колективи, санаторії, сім'ї) за певних умов можливий побутовий шлях передачі.
Єрсінія ентероколітіка потрапляє до організму людини через рот (перорально),
Захворюванню в тій чи іншій мірі притаманні гострий початок, інтоксикація, катаральний синдром, ураження шлунково-кишкового тракту і суглобів, екзантема, збільшення печінки і лімфатичних вузлів. Інкубаційний період триває від 15 годин до 7 діб (в середньому 2-3 дні).
Ієрсиніоз - захворювання інфекційного типу, що вражає, передусім травний канал. Підйом захворюваності відмічається в холодну пору року (навесні, восени).
Встановлено, що збудники кишкового ієрсиніозу не тільки зберігаються при температурі 4-6 градусів, актуальною для холодильника, але й не втрачають можливості до розмноження. Ці дані пояснили причину виникнення спалахів захворювання після вживання в їжу продуктів, які довгий час зберігалися в холодильниках або овочесховищах. Враховуючи цю особливість, ієрсиніоз часто визначають ще й як «хвороба холодильників».
Найбільш всіяні ієрсиніями є овочі, особливо ті що закладаються на зберігання. Попадання збудника в харчові продукти можливо в місцях, доступних для гризунів – овочесховищах, підвалах, на полях, в зоні природних вогнищ, де земля може бути інфікована гризунами. При цьому створюються сприятливі умови для розмноження збудника ( низька температура, вологість, наявність поживного субстрату). В кінці зими і навесні частота виявлення іерсиній в овочах досягає 10-20%. Резервуаром і джерелом ієрсиніозів є переважно тварини: різні гризуни, домашня худоба, собаки. Люди можуть поширювати інфекцію, але зараження від людини відбувається досить рідко. У містах інфекцію в основному розносять гризуни, саме їх скупчення формують епідемічні вогнища інфекції в періоди спалахів.
Заходи профілактики ієрсиніозу практично такі ж, як і при будь-яких кишкових інфекціях, але особливу увагу варто звернути на дотримання правил особистої гігієни, на умови зберігання та реалізації продуктів:
- ретельне миття рук, фруктів, овочів;
- для тривалого зберігання овочів і фруктів необхідно підготувати приміщення (склади, овочесховища, в приватних господарствах – підвали, льохи), звільнити сховище від залишків зимових овочів і сміття, обробити дезінфікуючими засобами, просушити стелажі і тару;
- не слід купувати фрукти і овочі з ознаками псування, перед вживанням необхідно ретельно мити проточною водою і обливати кип'яченою водою;
- готові до вживання продукти і страви зберігати окремо від сирих продуктів;
- молоко, куплене у приватних осіб, необхідно вживати після кип’ятіння;
- проводити боротьбу з переносниками інфекції (дератизацію) в населених пунктах і сільськогосподарських угіддях.
Завдяки виконанню таких заходів можна значно знизити ризик зараження, а також обмежити поширення інфекції!!!
Фахівці Івано-Франківського районного відділу ДУ «ІФ обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Попова Л.В., Сеньків М.І.
