Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту сільгоспкультур в господарствах Прикарпаття у липні 2020 року
Зливові дощі, що випали у червні, та підвищена вологість повітря мали вплив на розвиток шкідливих організмів, наслідки якого можуть проявлятися протягом всього вегетаційного періоду.
В липні можливі різкі перепади денної і нічної температури, що створюватимуть сприятливі умови для розвитку збудників хвороб та шкідників. Важливе значення для регулювання чисельності шкідливих організмів та своєчасного застосування засобів захисту рослин матиме моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських культур.
Тож систематичне обстеження посівів на предмет їх заселення та ураження шкідливими організмами, вжиття заходів з метою недопущення втрат урожаю та його якості є першочерговим завданням.
Зернові, зернобобові культури
Хлібні клопи продовжуватимуть завдавати шкоду в посівах зернових культур. Личинки старших віків, та імаго нового покоління харчуватимуться зерном, готуючись до перезимівлі та накопичуючи запас жиру. Закінчують розвиток личинки трипса, які опустяться в грунт, де залишаться на зимівлю. Крилаті особини попелиць, які перелітатимуть на дикорослі злаки, згодом заселять сходи падалиці. Завершуватиметься живлення та заляльковування личинок п’явиці, звідки наступного року вийде жук. На злакових бур’янах та колосках ярих зернових культур розвиватимуться літні покоління злакових мух, зокрема шведської.
У липні в посівах озимої пшениці до збору урожаю у разі випадання дощів можливе більш інтенсивне поширення хвороб колосу – септоріозу, фузаріозу, оливкової плісняви (чорноколосиця). За таких погодних умов продовжуватиметься розвиток хвороб на посівах ярих зернових, на пшениці – септоріозу, на ячмені – гельмінтоспоріозу.
Зменшення можливої шкоди від хвороб колосу в липні досягається своєчасним проведенням збиральних робіт методом прямого комбайнування, розпочинаючи з уражених площ, насіннєвих посівів, швидким очищенням та просушуванням зерна до 13-14% вологості з метою запобігання його перезараженню збудниками хвороб.
У посівах кукурудзи продовжуватиметься розвиток злакових попелиць. Відроджуватимуться та пошкоджуватимуть рослини гусениці кукурудзяного стеблового метелика. У разі заселення гусеницями 6-8% рослин за чисельності 1-2 екз. на рослину проти шкідника у фазі викидання волоті-формування зерна проводять обприскування посівів одним з інсектицидів децис ф-Люкс,к.е. 0,3л/га, карате зеон,к.с. 0,2 л/га, кайзо,в.г. 0,2 кг/га,і іншими дозволеними препаратами. Проти кукурудзяного стеблового метелика на початку та в період масового відкладання яєць можна застосовувати трихограму (50-100 тис. самиць/га). У липні продовжуватиметься літ імаго західного кукурудзяного жука. Проти ЗКЖ дозволені до використання інсектициди карате зеон,к.с 0,3 л/га, кайзо,в.г. 0,3кг/га.
В липні на насінинах гороху закінчують шкодити личинки горохової зернівки, гусениці горохової плодожерки. Сисні шкідники (горохова попелиця та трипси) харчуватимуться соком рослин повсюдно. Закінчуватиметься розвиток горохового комарика та бульбочкових довгоносиків, у другій половині липня виходитимуть імаго.
Наявність дощів, рос та температури 17–200С сприятимуть ураженню рослин гороху аскохітозом, за температури 16–190С пероноспорозом, борошнистою росою (суха погода за температури 18–210С та відносної вологості 70–80%), кореневими гнилями (температури 19–230С та відносної вологості повітря 40–60%).
Посівам сої завдаватимуть шкоди трипси, гусениці совок та чортополохівки. За сухої жаркої погоди в посівах культури продовжуватимуть висмоктувати соки клопи, павутинний кліщ, попелиці. За умов підвищеної вологості рослини можуть уражуватися пероноспорозом, аскохітозом, септоріозом, церкоспоріозом, бактеріальними і вірусними хворобами.
Від комплексу шкідників (чортополохівки, вогнівки, кліщів, трипси тощо) за надпорогову чисельність їх у фазу формування бобів проводять обприскування посівів Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га, драгун к.е 1,2 л/га, золон к.е 2,5 – 3,0 л/га та інші.
При виявленні перших ознак вищезгаданих хвороб на посівах сої рекомендується проводити обробку рослин дозволеними фунгіцидами - Абакус, мк.е., 1,5 л/га, Аканто плюс 28, КС, 0,75-1 л/га, Амістар Екстра, 280 SC, КС, 0,5-0,75 л/га, Бампер супер, КЕ, 0,8-1,5 л/га, Бенорад, ЗП, 1,5 кг/га, Імпера Голд, КЕ, 0,8-1,5 л/га, Колосаль, КЕ, 1,0 л/га, Колосаль Про, МЕ, 0,4-0,6 л/га, Коронет 300 SC, КС, 0,6-0,8 л/га, Мерпан, ВГ, 2-2,5 кг/га, Фитал, РК, 2,5-3 л/га, Фортеця Тотал ЕС, КЕ, 1,0 л/га. та інші. При виявлені в посівах ураження вірусними хворобами - рослини видаляють.
Технічні культури
На соняшнику за умов теплої, помірно вологої погоди продовжуватиме пошкоджувати рослини геліхризова попелиця. За жаркої посушливої погоди можливе заселення трипсами, пізніше кошики заселятимуть клопи (ягідний, польовий, люцерновий), які пошкоджуючи сформоване насіння, спроможні призвести до пустозерності та щуплості зерна. В осередках можливе пошкодження гусеницями підгризаючих і листогризучих совок.
За дощової погоди, підвищеної вологості повітря, помірних температур повітря у посівах культури продовжуватиметься розвиток пероноспорозу, фомозу, альтернаріозу, які проявились у червні. Можливе також ураження рослин іржею.
Перед цвітінням від попелиці в разі заселення понад 20% рослин соняшник обприскують одним із інсектицидів: енжіо, к.с., 0,18 л/га, децис f-люкс 25 ЕС, КЕ 0,3л/га, кораген 20,КС 0,15л/га, пірінекс Супер, КЕ 0,75-1,25л/га, коннект112,5КС 0,5-0,6л/га, іншими дозволеними. Для недопущення масового розвитку хвороб (пероноспороз, іржа, альтернаріоз, гнилі) посіви соняшника захищають препаратами: дерозал, к.с., 0,5 л/га, амістар Голд 250 КС 0,5-1,0л/га, тайтл, танос, в.г. 0,4-0,6 кг/га, колфуго Супер, в.с., 2 л/га, ефатол, з.п., 2 кг/га, ретенго, КЕ 0,5-0,75л/га, замір, ЕВ 1,0-1,5л/га, консенто 450,КС 1,7-2,0л/га, коронет 300 КС 0,6-1,0л/га, бампер Супер, КЕ1,0-1,5л/га, кустодія, КС1,0-1,2л/га, інші. Обробку посівів проводять на початку цвітіння, другу – через 14 днів після першої.
У липні за рясних ранкових рос та дощів на рослинах буряків ймовірний прояв церкоспорозу, рамуляріозу, альтернаріозу, пероноспорозу, борошнистої роси, фомозу. Коренеплоди уражуватимуться паршею, дуплуватістю, гнилями, передусім на запливаючих, перезволожених, ущільнених ґрунтах, за неякісної агротехніки. Вірусну жовтяницю і мозаїку поширюватимуть сисні шкідники (попелиці, цикадки, клопи).
За появи ознак пероноспорозу рослини буряків оздоровлюють акробатом, в.г., 2 кг/га, емінентом, в.м.е., 0,8 л/га; за появи окремих плям церкоспорозу на 3-5% рослин проводять обприскування дитаном, ЗП, 0,3-0,4 л/га, фіталом, в.р.к., 1,5 л/га; при ураженні борошнистою росою 5-10% рослин – аканто плюс, к.с., 0,5-0,75 л/га, амістар Екстра, к.с., 0,5-0,75 л/га, колфуго Супер, в.с., 2 л/га, рекс Дуо, к.с., 0,4-0,6 л/га, альто супер, к.е., 0,5 л/га. За наростання хвороб – повторно через 12-15, після обробки фундазолом через 20-25 днів, не забуваючи про чергування фунгіцидів.
Шкідники і хвороби овочевих та плодових культур
На картоплі, томатах, баклажанах закінчуватиметься заляльковування личинок і виходитимуть імаго колорадського жука І-покоління. З відкладених яєць масово розвиватимуться личинки ІІ (літнього) покоління.
При потребі проти шкідника застосовують інсектициди: актара 25% в.г. 0,06-0,08 кг/га, енжіо,к.с. 0,18 л/га, конфідор 20% р.в.к. 0,2-0,25 л/га та його аналоги, кораген,к.с. 0,05-0,06 л/га, біская,о.д 0,2л/га, дантоп,в.г. 0,08-0,095 кг/га, каліпсо 480 к.е. 0,1-0,2 кг/га, моспілан,р.п. 0,02-0,025 кг/га, карате Зеон, мк.с. 0,1л/га, фастак,КЕ 0,07-0,1л/га та ін. дозволені до використання препарати.
Випадання зливових дощів у червні, сприяли розвитку та поширенню фітофторозу, альтернаріозу. У липні на середньо та пізньостиглих сортах картоплі для захисту від хвороб застосовують препарати системної дії: акробат МЦ,в.г. 2кг/га, інфініто,к.с.1,2-1,6 л/га, мелоді Дуо,з.п. 2,0-2,5 кг/га, татту,к.с. 3л/га, ридоміл Голд МЦ, з.п. або в.г. 2,5 кг/га, консенто,к.с. 1,5-2,0 л/га, танос 50 в.г., тайтл 50 в.г.,0,6 кг/га, курзат Р,з.п., 2,5-3,0 кг/га; квадріс 250,к.с. 0,6л/га, квадріс Топ, к.с.0,75-1,0л/га, ревус,к.с.0,5-0,6л/га, або контактні: дітан М-45,з.п. 1,2-1,6 кг/га, полірам,в.г. 2,0-2,5 кг/га, купроксат к.с. 3-5 л/га, антракол 70 в.г. 1,5 кг/га, фольпан в.г., 2 кг/га та інші дозволені «Переліком…» препарати.
Проти хвороб томатів можна застосовувати біопрепарати: трихофіт 4-6 л/га, дозволений 3-х кратний обробіток протягом вегетації, фітоДоктор,п 2-3кг/га (проти фітофторозу), казумін,в.р. 1,5л/га – проти бактеріальних хвороб, дозволений 1-3 кратний обробіток протягом вегетації, трихоПлант, КС 2-5л/га-проти сірої гнилі, фітофторозу, фузаріозної гнилі, кореневих гнилей, псевдобактерін2 -1л/га – проти збудників грибкових та бактеріальних хвороб, фітолавін,РК 2л/га – проти бактеріальних хвороб.
На посадках капусти продовжуватимуть шкодити капустяна попелиця, білокрилка, гусениці біланів, капустяної совки. На пізній капусті шкодитимуть хрестоцвіті блішки літнього покоління. Проти капустяної та інших листогризучих совок (ЕПШ для капустяної совки – 1-2 гусениці на рослину при заселеності 5% рослин.), біланів, молі застосовують матч, к.е. 0,4 л/га, номолт,к.с. 0,3 л/га, альтекс, КЕ01,-0,15л/га, дімілін,з.п. 0,08-0,12кг/га, ексірель, СЕ 0,25-0,5л/га, проклейм 0,2-0,3кг/га, белт 480 КС,0,1л/га. Проти капустяної попелиці застосовують актару,в.г. 0,06-0,08 кг/га, золон к.е. 1,6 л/га, децис Профі,к.е. 0,035 л/га, енжіо,к.с. 0,18л/га, ф’юрі,в.е. 0,1-0,15л/га, верімарк,КС 0,375-0,5л/га при заселеності 5-10% рослин. Проти хрестоцвітих блішок (ЕПШ 5-10%заселених рослин) – обробка посадок децисом Профі,к.е. 0,035 л/га, децисом f-люкс,КЕ 0,3л/га.
На огірках розвиватимуться хвороби - пероноспороз та антракноз. Більш інтенсивному розвитку хвороб сприятиме дощова погода, наявність рос, перепади нічних та денних температур повітря. При дощовій, вітряній погоді за температур повітря 25-27?С можливе ураження рослин бактеріозом. Суха жарка погода сприятиме проявленню та розвитку борошнистої роси.
Для роздрібного продажу населенню дозволені препарати - альєтт,з.п.10-20г на 10л води, квадріс,к.с. 6мл на 5 л води на сотку, ефатол,з.п. 12-20г на 10л води, інфініто,к.с. 15мл на 5 л води, ридоміл Голд,з.п. 25г на 5л води (метаксил,з.п.), ордан,ЗП 25г на 5л води, проти борошнистої роси сапроль,к.е. 15мл на 10л води, топаз,к.е. 6-8мл на 10л води.
Плодові насадження
В липні проходитиме розвиток І та ІІ покоління яблуневої плодожерки. Продовжуватиметься літ метеликів зимуючого покоління та відкладання ними яєць, тому слід постійно вести спостереження, використовуючи феромонні пастки. Личинки І генерації заляльковуватимуться, після чого розпочнеться літ метеликів ІІ генерації та імовірне відкладання яєць на зимових сортах яблуні. Через накладання поколінь в липні в плодах зустрічатимуться одночасно гусениці обох генерацій. Вони морфологічно не відрізняються, тому розмежувати покоління за візуальними спостереженнями в природі неможливо. В умовах жаркої, помірно вологої погоди на молодому прирості листків шкодитимуть сисні шкідники (різні види попелиць, кліщів).
В плодах вишні й черешні дохарчовуватимуться личинки вишневої мухи, після чого заглиблюватимуться в ґрунт та заляльковуватимуться.
Посушлива жарка погода сприятиме розвитку борошнистої роси, передусім на сприйнятливих сортах. За теплої, з частими дощами і росами погоди, відбуватиметься подальший розвиток парші, плямистостей листя.
При відлові 3 і більше метеликів яблуневої плодожерки ІІ покоління на феромонну пастку за 7 днів зимові сорти яблуні захищають люфоксом,к.е. 1,0 л/га, матчем,к.е. 1л/га. Проти гусениць яблуневої плодожерки, проводять обробіток одним із препаратів: кораген,к.с. 0,150-0,175 л/га, конфідор Максі, в.р.к. 0,07 кг/га, золон 2,5-3 л/га, сумітіон 1,6-3,0 л/га, акцент 0,8-2,0 л/га.
Проти хвороб додають один із фунгіцидів: делан,в.г. 0,5-1кг/га, дітан М-45 з.п.2-3кг/га, мерпан, в.г. 3,0 кг/га, стірокап,в.г.1,9-2,5кг/га, проти борошнистої роси – топаз, к.е.0,3-0,4 л/га, тіовіт Джет,в.г. 5-8 кг/га, кумулюс ДФ, в.г. 6,0 кг/га, інші дозволені. Обробку проводять враховуючи кратність застосування і необхідність чергування препаратів з різним механізмом дії. Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева оздоровлюють від кокомікозу такими препаратами як Луна Сенсейшн 500 SC, КС, 0,3-0,35 л/га, Сігнум,ВГ, 1,0-1,25 кг/га, Топсін-М 500, КС, 0,4-1,6 л/га, Фитал,РК, 2,0 л/га.
Багатоїдні шкідники
У посівах кукурудзи, соняшника проходитиме літ та яйцекладка стеблового кукурудзяного метелика. Інтенсивність льоту та відкладання яєць зростатиме за умов помірної вологої погоди (температура +18–300С і вологості більше 70%), усі стадії фітофага розвиватимуться в оптимальні строки, осередково формуватиметься надпорогова чисельність та шкідливість гусені. За умов зниження відносної вологості й аномально високих температур повітря спостерігатиметься часткова або повна загибель яйцекладок та гусені молодших віків.
На початку та під час масового відкладання яєць для обмеження чисельності і шкідливості фітофага проводять знищення бур’янів і квітучих нектароносів, міжрядні розпушування просапних культур, випускають трихограму вогнівочної форми не менше трьох разів з інтервалом 5-6 діб.
За наявності яйцекладок на 18% рослин або 6-8% рослин з гусінню фітофага посіви обприскують - карате зеон, к.е., рубін, КЕ, 0,2 л/га; децис ф-Люкс, к.е., 0,3 л/га; кайзо, в.г., 0,2 л/га); кораген, к.с., 0,15 л/га, і іншими інсектицидами.
В липні повсюди залишається ймовірність появи та шкідливості личинок чортополохівки (сонцевика будякового), що потребує проведення постійних обстежень просапних культур (сої, соняшнику), овочевих (томати) та плодових (яблуні, винограду). Нагадуємо, що гусениці чортополохівки дуже ненажерливі і здатні швидко пересуватися в пошуках нової поживи. В разі виявлення шкідливості личинок чортополохівки необхідне проведення заходів захисту – крайових або суцільних обробок інсектицидами, дозволеними «Переліком…» до використання в Україні на відповідних культурах проти листогризучих шкідників. Проти чортополохівки зареєстровані Ампліго 150ZC, ФК, 0,2-0,4 л/га, та Белт 480SC, КС, 0,1-0,15 л/га. За відсутності встановленого ЕПШ слід користуватися ЕПШ для листогризучих совок (буряки – 2-3 гус./м² (І покоління), 5-6 гус./рослину (ІІ покоління), соняшник – 8-10 гус./м², соя – 1-3 гус./м², яблуня – 10-15% пошкоджених листків).
Зважаючи на невисокий запас з минулих років листогризучих (совка-гамма, капустяна, С-чорне, конюшинова, люцернова, зернова) і підгризаючих совок (озима, оклична), в агроценозах просапних, овочевих культур, багаторічних трав спостерігатиметься невисока чисельність і шкідливість гусені. Оптимальними гідротермічними умовами для розвитку личинок совок будуть температура 20-27°С та відносна вологість повітря 70-95%. В осередках високої чисельності гусені (ЕПШ у буряках 1-2, інших просапних 3-8 екз. на кв.м) застосовують золон, к.е., 1,6-2,0 л/га; альтекс, к.е., 0,10-0,15 л/га; децис Профі, ВГ, 0,035 л/га; децис ф-Люкс, к.е., 0,25-0,3 л/га; сумі-альфа, к.е., 0,2 л/га; ф’юрі, в.е., 0,1- 0,15 л/га, або аналоги. Ефективним у посадках капусти є використання препаратів дімілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га; матч, к.е., 0,4 л/га; номолт, к.с., 0,3 л/га. Доцільно проводити обробки у вечірні години, коли гусінь підгризаючих совок після виплодження та за появи їх другого віку харчується рослинами відкрито і є найбільш уразливою.
При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.
